Красу душі я хрестиком стелю

Диктор:                        Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком покладено в рядки,

Поспліталось, блиснуло веселкою

Ніжність материнської руки

Пісні ще весільної, веселої.

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею, і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом

Українська вишивка цвіте!

Ансамбль виконує пісню    « Вишиванка»

Куліси відкриваються, на сцені інтер*єр української хати з вишиванками

Ведуча:     Українська хата… Гарна, заквітчана, мов сама весна. Це про неї писав Олександр Довженко: « Мені жаль розлучатись з тобою. В тобі так пахло давниною, рутою-м*ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравою, печеним хлібом, сушеними яблуками, насінням, зіллям, корінням. У твої маленькі вікна так приязно заглядало сонце, яке милувалося вишитими рушниками, картинами, квітчастими подушками».

                                               Особливої уваги заслуговують вишиті картини. Із рамок зацікавлено дивляться кумедні кошенята, милують око пишні маки , замріяним поглядом дивиться Оленка… Дані зображення на картинах зустрічаються в оселях багатьох людей старшого покоління, адже перезнімали  схеми у сусідів, кумів, родичів. Вони були досить простими і в кольоровому рішенні , і у виконанні.

                                      В багатьох оселях вони  є добрим спомином про тих, хто їх створював, вони наповнюють оселю теплом, затишком і щемким, неповторним відчуттям рідного дому.

Пісня_________________________________

Ведуча:     Шановні гості! Ми раді вас вітати у цьому затишному залі!

                   Сьогодні у нас незвичайне свято. Воно зіткано з добра і щирості, ніжності і зворушливості.

                            Беззаперечно, світ навколо нас є таким, яким ми його готові бачити. Він, як дзеркало наших думок…

                   Дивлячись на чудове розмаїття ваших вишивок із впевненістю можна сказати , що думки ваші добрі та чисті, а руки – вправні, майстерні, роботи покликані нести людям радість та естетичну насолоду.

Я хочу представити всім присутнім  наших гостей – майстрів вишивки:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведуча:             

Ви рідний край та мову солов’їну

У вишивку свою вплели, в нитки.

І прославляли рідну Україну,

Яскраві вишиваючи квітки.

Душею ви до полотна пристали

Та вишили на ньому краєвид.

Про щастя жити в ньому розказали

Під впливом промайнулих літ.

         1.Серед наших майстрів є представник сильної половини людства. Лікар за професією і за покликанням, людина неординарна, творча. Лікар швидкої допомоги – це людина яка  першою приходить на допомогу. Інколи втома і напруження даються взнаки. Не дивлячись на це, Андрій Миколайович має широке коло захоплень. Одна з його пристрастей – це квіти. Квіти, які вирощує на подвір*ї, квіти, які цвітуть на його вишивках і навіть страви ця людина  прикрашає неповторними пелюстками…Вишивки Андрія Миколайовича визнавалися кращими на районному конкурсі  «Добридень тобі, Україно моя!» , його роботи милують око на Покровському ярмарку.

-2-

Хто зна, як виглядає щастя?

                   Воно як сад, чи як квітучий луг?

                   Чи як дочка, що ніжно зветься Настя,

Чи як весна, або як вірний друг?...                                                       

         Андрій Миколайович, розкажіть, будь ласка, як давно Ви захоплюєтеся вишивкою? Якими були перші ваші роботи?

Чи почуваєтеся щасливим, займаючись улюбленою справою?

_____________________________________________________________________

         Ми дякуємо Вам за цікаву розповідь.Бажаємо добра, щастя, благополуччя. Нехай Ваша майстерність ще більш розквітне в руках Вашої донечки.  Прийміть в дарунок музичне вітання.

_____________________________________________________________________

2.    Цілує сонце рушники

У чистій материній хаті.

І чути, як мої думки,

Мов ластівки, стають крилаті…

Приємно, що не тільки дорослі , а й молодь гідно несе естафету  народної творчості. Ці дівчатка, які присутні на нашому святі вже мають свої роботи, і мають велике бажання навчатися цій майстерності.

3.         Ця дивна жінка зіткана з любові.

Любов її живе в душі і крові,

В устах, руках у погляді і слові.

         Вона не так як всі живе у світі,

Вона себе народжує щомиті

         І має думи, сонцем оповиті.

З її долонь ростуть до неба квіти,

         Випурхують, немов пташата, діти,

         ЇЇ любов жива до всього світу.

         Ольга Миколаївна Топольська народилася на Рівненщині. Нині працює художнім керівником Олександрівського сільського будинку культури.Весела, завзята, має багато друзів, добру сім*ю, окрасою якої є троє синів.                                                   

Ольга Миколаївна, що у Вашому житті значить вишивка?

Які роботи ви вже створили і які хотілося б ще вишити?

Прийміть у дарунок  пісню    «Рушничок» у виконанні

Лебеди Вікторії.                                                                                  -3-

         4. Люди споконвіку займалися вишиванням. Це чудово робила прекрасна Олена, винуватиця Троянської війни. Дар вишивання греки пов*язували з ім*ям мудрої богині Афіни. У середні віки вишивка стала улюбленим заняттям королев і принцес, придворних дам і черниць. У добу відродження малюнки для вишивок створювали Ботічеллі, Дюкер, Рафаель. Жаданою і дорогою гостею є вишивка і в наших оселях. Цей вид рукоділля відтворює душу і характер людини, бо у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям. Саме ці слова хочеться сказати  про Валентину Іванівну Якуб – нашу гостю із Кобижчі.

         Валентина Іванівна викладає в школі трудове навчання. За відгуками дітей і колег це людина легкої вдачі, щедрої душі. Всі справи, за які вона береться їй з легкістю підкоряються. Вона чудово шиє, вишиває, займається аплікацією, любить готувати. За освітою Валентина Іванівна – математик. І, як у кожного математика, душа її лірична та творча.

Знайома школа, любі дітлахи

                   І вишивки яскраві навкруги –

Очей утіха і життя окраса!

Як сонця промені нам світять  роки!

         Шановна Валентина Іванівна, що у вашому житті значить вишивка?

______________________________________________________________

Для Вас  звучить пісня…_______________________________________________

         5. Свою любов до краси, до творчості виражає на полотні яскравими сонцесяйними узорами красива жінка, лагідна матуся і бабуся, чудова господиня Ніна Іванівна Микитенко. Без перебільшення можна сказати,що в кожен вишитий хрестик вона вкладає свою душу. В  домі цієї жінки панують злагода і любов, від чого такі теплі барвисті кольори на її вишивках. Ікони, серветки, картини, рушники – ось неповний перелік робіт, виконаних руками Ніни Іванівни.                                            

Значну частину свого життя ви, Ніна Іванівна,  присвятили медицині.    Це, мабуть, була Ваша мрія, Ваш вибір. А хто прищепив Вам любов до вишивання? Яким сюжетам  Ви надаєте перевагу?                                                                   

         Ніна Іванівна, для Вас і для всіх жінок, присутніх у залі звучить пісня у виконанні Максима Остапка _________________________________________

4.

6.     Ведуча:

Веселкою сплелися кольори

На рушничку твоєму, наче доля.

На нім — тобою прожиті роки,

Усі достоту, з радощами й болем.

         Жодне покоління навряд чи може похвалитись тим, що життя протікало рівно й безтурботно. Життя прожити – це не просто народитись і прожити його якомога краще. Це можливість  лишити по собі слід, створюючи  добро і красу.

         Знайомтеся, наша гостя , чудова, мудра жінка Лариса Олексіївна Максюта. Мудра, працьовита і щедра жінка. Через своє життя вона несе тепло свого серця, щедрість, віру в людей. Створила затишну оселю, куди і дітям, і онукам завжди хочеться повертатися.

Лариса Іванівна, скільки років Вам було, коли ви вишили  свою першу роботу?

Спасибі Вам за вашу розповіді, за ваші роботи.

 Прийміть у дарунок пісню «Криниця».

7.8.        Людина кожна має свій талант.

Немає гірших – кожен  в чомусь кращий.

Ми знаєм – серед гостей наших

Є дві майстрині – кожна – діамант!

Знайомтеся, наші гості – Ольга Миколаївна Шкаберда та

Людмила______________ Ковшун.

         Я недаремно представляю їх разом, адже і по життю ці жінки крокують пліч о пліч. В юності разом закінчили Ніжинське медичне училище, разом працюють у відділенні переливання крові  Бобровицької районної лікарні. Мають безліч захоплень. Ці жінки красиві і зовні, і душею.А об*єднує їх любов до вишивки. Вишивка багато в чому подібна до поезії. Доставляє насолоду, тішить душу.

         Багато Бобровичан мали змогу побачити твори  Ольги Миколаївни та Люмили ________________ на традиційному Покровському ярмарку, були переможцями щорічного районного конкурсу «Добридень тобі, Україно моя» ім.. Павла Тичини.

         Розкажіть нам, будь ласка, з чого почалось ваше захоплення вишивкою?   Які сюжети картин вам більше до смаку?

         Де і як ви оформлюєте свої роботи?                                                 -5-

Хочеться побажати вам, щоб у житті  завжди переважали веселкові кольори, такі, які випромінюють ваші роботи. Для вас, шановні, музичне вітання.

Пісню «Дорога додому» вам дарує Світлана Юрченко

8.    В народі говорять: «Хороші діти – найбільша радість і втіха для батьків». Я хочу представити наступного нашого гостя. Це житель села Стара Басань  - Рубан Віктор Борисович.

Віктор Борисович – батько Оксани Вишневської – головного редактора журналу схем для вишивання «Настуня». Він представляє сьогодні роботи та авторські схеми своєї талановитої доньки.

Віктор Борисович, розкажіть нам, будь ласка, про свою дочку.

Де вона навчалася?

Коли у неї проявилися такі здібності? Хто ще у Вашій родині  любить вишивати?

Ми вдячні усім вам, що відгукнулися на наше запрошення, прийшли на це свято – свято вшанування людської праці, таланту, майстерності, неповторної краси, відтвореної у вишивці.

Життя не стоїть на місці. Виростають і розлітаються з отчого порогу діти. Але щоразу всі ми із радістю повертаємося додому, до  маминих рушників, милих серцю картин, щедрого столу на вишитій скатертині…

І де б ви не були, нехай у ваших душах зростають зерна доброти, любов  до народних традицій до вишивки, не розгубіть її, передайте це живе іскристе диво своїм дітям, учням, друзям, знайомим.

Спасибі вам за ваші  майстерні руки.