Заняття в гуртку «М’яка іграшка»
Тема: Виготовлення із тканини іграшки – сувеніру «Коник».
Мета: Вчити виготовляти суцільно кроєні іграшки із тканини, тонувати готовий виріб. Розвивати творчість, окомір, увагу, пам’ять, естетичний смак. Привчати дітей працювати самостійно, дотримуватись правил з техніки безпеки. Виховувати акуратність, при виконанні роботи, творче відношення до своєї праці, шанобливе ставлення до традицій та звичаїв українського народу, до декоративно-ужиткового мистецтва.
Інструменти та матеріали: Зразок виробу, лекала іграшки, графічний малюнок,картон, голки, нитки, однотона тканина, ножиці,клей ПВА, пензлик, кориця, ваніль,розчинна кава, вода, фарба, паралон, олівець.
Хід заняття:
- Вступна частина
1. Організаційний момент
- Щоб дізнатися, яку іграшку ми будемо виготовляти, потрібно відгадати загадки:
Стоїть в стайні,
Вівса просить
І на собі
Хлопців возить. (Кінь)
Здавна людям помагає
Довгий хвіст і гриву має,
Любить сіно пожувати,
«І-го-го!» - ірже завзято,
Бо не відає про лінь
Як працює в полі…(кінь)
2. Повідомлення завдання заняття
- Сьогодні на занятті ми будемо виготовляти суцільно кроєну іграшку- сувенір «Коник».
Кінь завжди був вірним другом і помічником людині в праці, в бою і в дорозі. Це один з найулюбленіших образів і дорослих, і дітей. Фігурка коня була і іграшкою, і оберегом, що охороняє від бід і допомагає у справах. В хаті селянина кінь був годувальником, предметом гордості і шани. Люди наділяли його в своїй уяві чарівною силою, яка здатна змінити їх життя. Казковий сивка-бурка дає мудрі поради, виводить на вірний шлях. Билинний кінь - вірний друг, що попереджає богатиря про біду. В прислів’ях і приказках знайшли відображення терпіння та виносливість коней. Зображення коників оберігали українські оселі від злих духів. У вигляді казкових білогривих коней відображались явища природи - вітер, хмари, блискавка. На Україні коня вважали дуже розумною твариною. Кінь був символом Бога Сонця. Образ коня відноситься до одного із найпоширеніших у народній творчості й зокрема в іграшці. Фігурки коників були улюбленими забавками хлопчиків. Із яких тільки матеріалів не майстрували народні умільці диво-коників. Гончарі виробляли іграшки-свищики у формі коня з вершником. Відомі всім і дерев’яні візочки з кіньми, і коники-качалки. Своєрідну категорію іграшок коників становлять ритуальні в минулому вироби з тіста й сиру. Майже по всій території України колись були поширені коники з соломи, трави, льону, конопель, кукурудзи, очерету та рогозу. Чарівний кінь - символ добра і щастя, вірної дружби і відданості, вдачі і достатку. Він додасть вам впевненості в собі і сміливості в подолані будь-яких перешкод.
- Сьогодні ми на практиці навчимося застосовувати різні види швів, рівномірно наповнювати деталі виробу та тонувати іграшку «Коник».
- Основна частина
1.Роз’яснення практичного завдання
- З чого зроблено іграшку?
- Якого кольору нам потрібна тканина?
- Яка це іграшка?
Для виготовлення суцільно кроєної іграшки ми маємо виконати 4 важливі етапи:
- виготовлення лекал викройки з картону;
- вирізання деталей із тканини;
- зметування та зшивання деталей;
- з’єднання деталей іграшки;
З тканини білого кольору нам потрібно виготовити 2 деталі тулуба та 2 деталі вух. Спочатку переносимо викройку на тканину. Вирізаємо і зшиваємо деталі після їх зметування. Залишаємо отвори шириною 2-3 см для вивороту і набивання. Отвори змащуємо клеєм ПВА. Після висихання він закріплює нитки на краю тканини від розривів і допомагає тримати форму. Деталь тулуба обережно вивертаємо. Набиваємо її синтепоном, зашиваємо місце отвору потаємним швом. Деталі вух вирізуємо із тканини, обробленої клеєм ПВА. Пришиваємо деталі вух до тіла. Розправляємо і затоновуємо заготовку.
Для тонування іграшки потрібно взяти розчину каву, клей ПВА, воду, корицю та ваніль. 1 столова ложка води, 1 чайна ложка розчиної кави, 1 чайна ложка клею ПВА, трішки кориці та ванілі. Каву і воду перемішати і процідити, потім додати клей.
Після тонування малюємо очі, копита, пришиваємо гриву і хвіст.
2. Виконання практичного завдання
Повторення правил безпеки при роботі з ножицями та голкою.
Самостійна практична робота
Під час самостійної роботи керівник гуртка допомагає вирішити проблемні ситуації, які виникають у дітей, здійснюючи індивідуальний підхід. Слідкує за осанкою та за дотриманням правил з техніки безпеки.
Фізкульт хвилинка. Відгадування кросвордів, ребусів.
Заключна частина
Аналіз дитячих робіт. Прибирання робочого місця. Якщо окремі гуртківці не встигли закінчити роботу, доробляють її вдома.
| 
