Яке це диво - українська народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Українська пісня - то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу й натхнення. Любов до рідного краю, мови починається з пісні. Про це вихованці драматичного гуртка «Дзвіночок», керівник Лупина Світлана Миколаївна Бобровицького закладу позашкільної освіти «Центр дитячої творчості» розповідали на святі «Пісня лине солов’їна». Гуртківці згадали безліч українських пісень, у їх виконанні прозвучали календарно-обрядові, колискові, сумні і жартівливі пісні... Діти зрозуміли, що українська пісня - це душа нашого народу, необхідна, як земля, повітря, вода, хліб.

   Народна пісня – голос невсипущий

   Душі людської вічне відкриття.

   Вона ніколи, як і хліб насущний

   Не вийде з всюди сущого життя.

Минають віки, змінюються покоління, а народні пісні залишаються. Вони володіють чудовою здатністю полонити людське серце, допомагати в праці, оспівувати з радістю відпочинок, тамувати душевний біль.